Жити стало краще, жити стало веселіше…….. Проїжджаючи
вечірнім Котовськом, всі, мабуть, помітили зміни, які відбулися в освітленні
центральної вулиці міста 50 років Жовтня. Протягом
останнього тижня над оздобленням освітлення напружено працюють працівники
Котовського підприємства «Міськсвітло». Чудово. Нічне освітлення набуло нових
казкових форм. Нічна феєрія нагадує кожному котовчанину, що свято у нашому
місті не кінчається. Тим паче, що електроенергії в Україні виробляється
стільки, що її вже дівати нікуди. Та з
огляду на те, що з 1 лютого відбулося її подорожчання, починають виникати
запитання. Перше –
наскільки заможне наше місто, якщо може собі дозволити таку розкіш? Друге –
скільки бюджетних коштів щомісяця витрачається на «святкове» вуличне освітлення? Третє –
А чи згодні жителі нашого міста, щоб кошти платників податків витрачалися саме
на цю «казку»? Шукаючи
відповіді на ці запитання, приходиться розмірковувати над проблемами міста. Тим
паче, що інформацію по зазначеним вище питанням місцева влада ніколи нікому не
розголосить. Це вже у правилах наших місцевих чиновників вирішувати за громаду,
куди спрямовувати кошти платників податків. «Нє гоже простолюдінам совать свой
нос куда нє слєдуєт. Ми с іх дєньгамі самі разберьомся!». Як
сказав прем’єр-міністр країни після 100 днів роботи нового уряду: «Жить стало
лучше, жить стало веселей!». Нічого не скажеш, дійсно «весело». Особливо стає
«весело», коли згадуєш крилатий вислів тирана Сталіна, який весело знищив
мільйони невинних людей. Та
дивлячись на «веселе» життя котовчан чомусь весело не стає. Про
заможність нашого міста можна сперечатися.
Дивлячись на нічні гірлянди на всіх деревах і стовпах, то дійсно
здається, що потрапив майже у Лас-Вегас. Не виникає запитань, коли бачиш щедре
освітлення біля об’єктів одного з заможних підприємців міста. Тут нічого
сказати, за все він платить власним коштом. А решта міста? Відомо,
що мабуть більша частина бюджету міста наповнюється за рахунок податків підприємств
Одеської залізниці. Інша частина лягає на плечі підприємців та мізер на
бюджетників. Хоча
хтось із міських чиновників може мені заперечити. Але ж ніколи не заперечать,
тому що бояться публічно оголосити ці дані. Ми ж з вами й досі не бачили
повного тексту місцевого бюджету. І, мабуть, нам його ніколи не покажуть. Скільки
коштів витрачається на міське освітлення вам теж ніхто точно не скаже. Тому що,
якщо оприлюднять точні цифри, то всім точно стане, м’яко кажучи, сумно, зовсім
не весело. Особливо
з огляду на те, що на початку року виникли деякі проблеми з виплатою заробітної
плати окремим категоріям працівників бюджетної сфери міста. Як вже
вище було написано, нас з вами ніхто не спитає чи згодні ми, щоб такі кошти
витрачалися на цю нічну ілюмінацію. Там паче, що нас і без того ніколи не
запитують куди доцільніше вкласти бюджетні кошти міста. Відірвавши
погляд від всіх цих гірлянд й опустивши очі на дорогу центральної вулиці міста,
стає ще «веселіше». Починаєш
мимоволі згадувати минулорічний розмах робіт на дорогах центру міста та
передвиборчу метушню з розсипанням щебеню по околицях міста. БАМ відпочиває.
Згадали? А тепер уявіть скільки коштів з місцевого бюджету пішло на оплату
праці працівників і задіяної техніки з іншого району? Податки тих працівників
пішли теж не в наш бюджет. Тепер
подивіться, у що перетворилися «відремонтовані» дороги. Центром міста взагалі
проїхати неможливо. А може це у такий спосіб місцева влада веде боротьбу з
перевищенням швидкості на дорогах? Навіщо нам «лежачі поліцейські»? У нас їх
замінюють ями. Замислитесь
і підрахуйте тепер коефіцієнт корисної дії наших можновладців. Минулий
рік у Котовську був проголошений «роком крівель і доріг». Ось вам результат.
Доріг як не було, так і немає. Як і бюджетних коштів. Так що
«жити стало краще, жити стало веселіше». Володимир Великий
| 
