Замкнуте боргове коло
 1180 доларів США. Саме стільки «винен» сьогодні власній державі кожен українець тільки за те, що він народився та проживає на її території. Ця чималенька цифра — сума зовнішніх запозичень, поділена на кожного громадянина нашої держави. При тому, що середня зарплата в Україні не перевищує 2500 гривень, а четверта частина населення — за межею бідності.
Загалом валовий зовнішній борг України сягає сьогодні 120 мільярдів доларів. Попри це Україна продовжує набирати нові кредити, щоби мати змогу сплатити старі. Замкнуте боргове коло.
Відповідно до проекту Державного бюджету-2012, уряд України наступного року планує взяти у борг 91,8 мільярда гривень, що на 3,7 мільярда більше, ніж цьогоріч. На що саме підуть додатково залучені кошти? Відповідь — у законопроекті про державний борг та гарантований державою борг, який на початку червня цього року уряд запропонував ухвалити парламенту.
Схоже на те, припускає член бюро партії «Фронт змін» Павло Петренко, що парламентарі його підтримають. Адже на необхідності прийняття цього закону ще на початку своєї каденції наголошував чинний Президент. Буцімто він грає визначальну роль у реалізації економічних реформ та стабілізації державного бюджету.
Насправді ж такі ініціативи мають зовсім іншу мету — створити умови для залучення кредитів від МВФ. Проте ці грошові вливання жодним чином не поліпшать стан економіки країни або медичної чи освітянської сфер, вони осядуть у кишенях провладних олігархів. Задля впровадження в життя цієї «схеми» і був створений проект закону про державний борг.
Статтею 6 законопроекту під номером 8637 передбачено, що кошти, залучені державою або під державні гарантії, на умовах повернення зможуть отримати українські підприємства. Тобто уряд зможе цілком законно передати отриману суму кредиту потрібній бізнес-імперії та оформити на неї «довічне» користування, згодом визнавши неплатоспроможність даного суб’єкта господарювання.
А от наслідок таких «схем» влада ліквідовуватиме за рахунок простих українців — багатомільярдний кредит виплачуватимуть та гаситимуть за ним відсотки з… Державного бюджету.
До проблеми залучення нових грошових надходжень у власний бізнес влада підійшла комплексно — «рекомендації» щодо управління державним боргом можновладці надаватимуть самі ж собі. Так, у статті 2 проекту закону зазначено, що керування боргом буде здійснюватися з урахування рекомендацій ради Національного банку України. Як нагадує Павло Петренко, відповідно до частини 5 статті 11 закону про Нацбанк, рішення ради НБУ приймаються не менше, ніж
6 голосами. Наразі 8 осіб із 15, які входять до ради НБУ, є ставлениками Президента (7 осіб призначає Президент і голова НБУ входить до складу ради НБУ за посадою). Тому характер рекомендації НБУ є очевидним.
Масну крапку у викритті антинародного законопроекту, відверто спрямованого лише на відмивання коштів, ставлять часові рамки стратегії управління державним боргом, вважає він. У проекті передбачено: Міністерство фінансів має розробити стратегію управління державним боргом строком на три роки. Тоді як кредити, які бере український уряд, розраховані на період 10 — 15 років.
Невідповідність, яка вкотре доводить, що основна мета нинішньої влади — власний добробут: кредити можновладці наберуть якнайшвидше, роздадуть їх собі ж під примарні гарантії, а відпрацьовуватимуть борги пересічні громадяни.
Особливо зухвалим, на думку Павла Петренка, є той факт, що пояснювальна записка до законопроекту №8637 визначає, що він не потребує обговорення з громадськістю. Обурлива закономірність: вагомі для держави законопроекти нинішня влада «проштовхує» без зайвого галасу, а тим часом зумисне привертає увагу людей до «мильних бульбашок», від прийняття яких звичайним українцям не стане ні холодно, ані гаряче.
А тим часом борг кожного з нас — і живих, і ненароджених — зростає...
Чорноморські новини
№ 078 (21238) субота 1 жовтня 2011 року
|
