«СОБОРНІСТЬ» УКРАЇНИ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?
За день до Нового 2012 року, 30 грудня, Президент України Віктор Янукович підписав Указ про скасування Указу екс-президента Леоніда Кучми про відзначення Дня Соборності 22 січня, та встановлення Дня Соборності та Свободи України на цю ж саму дату, 22 січня. Що несе ця подія для України, і чи буде надалі нагнітатися конфронтація в нашій країні між Сходом та Заходом? На це питання ми спробували знайти відповідь.
До початку 2012 року в Україні існувало дві визначні дати: День Соборності (22 січня) та День Свободи (22 листопада). День Соборності був встановлений спеціальним Указом екс-президента Леонідом Кучмою в січні 1999 року, на 80-ту річницю з часу підписання Акту злуки між УНР та ЗУНР, який об’єднав дві частини України: східну та західну. З того часу в Україні 22 січня відзначали День Соборності як день, який символізував ідею єдності українського народу. День Свободи було встановлено Указом попереднього Президента України Віктора Ющенко в листопаді 2005 року як день вшанування початку подій 2004 року, що ввійшли в історію під назвою «Помаранчевої революції». Наприкінці грудня Президент України Віктор Янукович підписує Указ, який встановив вшанування «Дня Соборності та Свободи», яке стало, по суті, об’єднанням цих двох визначні для українців дати.
Рішення Віктора Януковича спричинило неоднозначну реакцію в Верховній Раді. Зокрема представник провладної Партії Регіонів Вадим Колесніченко заявив, що своїм указом Віктор Янукович «фактично врятував цілісність української держави», оскільки «Ющенко своїм указом (про відзначення Дня Свободи – авт.) фактично поділив країну на кілька частин». Цю подію коментує офіційне представництво Віктора Януковича: «Значення Свободи як невід'ємної складової незалежної України набуває особливого змісту і стає нерозривно пов'язаним з Соборністю наших земель. Це, тим паче, є значущим фактом зараз, коли раз-у-раз з різних боків політики-радикали кидають гасла про можливе від'єднання того чи іншого регіону від соборного тіла матері-України», – цитує одне із звернень прес-служба Президента України.
День Соборності: що це було?
День Соборності – одна з пам’ятних дат України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День соборності почав відзначатися з 1999 року.
Ідея соборності (єдності) бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У ХVIIІ — початку ХХ ст., коли українські землі входили до складу іноземних держав: Польщі, Московії, Румунії, Австро-Угорщини, Османської імперії, ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність. Крім того, об’єднавчими моментами в ті часи були українська мова, українська культура, духовність, зокрема, православ’я.
Але на протязі століть всі землі, на яких проживав український народ так і не були об’єднані в одне ціле. Вперше вдалось об’єднати українські землі лише в 1919 році, коли в Києві, на Софіївській площі, 22 січня було проведено церемонію підписання Акту злуки між двома українськими державами: УНР та ЗУНР (офіційно документ називався Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною»). Але не довго проіснувала єдина держава: в умовах натиску армій сусідніх держав, зокрема радянської Росії та Польщі, західноукраїнські землі ввійшли до складу останньої.
Вдруге об’єдналися землі заходу та сходу у вересні 1939 року, коли почалася Друга світова війна, і згідно попередній домовленості між Сталіним та Гітлером, землі Західної України та Західної Білорусі ввійшли до складу СРСР, і знову український народ був об’єднаний на території однієї держави, але не незалежній – в складі Радянського Союзу – на декілька десятиліть.
Втретє і в останнє українська нація була об’єднана в одній, вже повністю незалежній державі в серпні 1991 року. Цьому передувала знаменна подія: проведення Дня єдності 21 січня 1990 року, коли патріотичні сили в передчутті розпаду СРСР згуртувалися й організували «живий ланцюг» між Києвом і Львовом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України, як запорука існування єдиної, соборної України. До 3 мільйонів людей, узявшись за руки, створили на дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова. Можливо, саме ця подія і дала поштовх до проголошення Акту незалежності України через півтора року.
І вже пізніше, через 9 років, 21 січня 1999 року Леонід Кучма, за півроку до виборів Президента України, на 80-річчя з дня підписання Акту злуки, підписує Указ про відзначення Дня Соборності в Україні.
День Свободи: як це було.
День Свободи – ще одна пам’ятна дата, що відзначалась з 2005 по 2011 роки. Свято відзначали 22 листопада — згідно Указу Президента України Віктора Ющенко, що було приурочене до дня початку подій 2004 року, які увійшли в історію під назвою «Помаранчевої революції». В 2004 році, до початку виборів Президента України, перший тур який випав на 31 жовтня, почалися масові демонстрації в Києві, пов’язані з отруєнням Віктора Ющенка. Після того, як в другому турі виборів, що пройшов 21 листопада 2004 року, більше голосів набрав кандидат Віктор Янукович, з усіх кінців України в Київ почали збиратися тисячі українців. На початку грудня Конституційний суд України визнає недійними результати другого туру і було призначене пере голосування – на 26 грудня. Після пере голосування більше голосів набрав кандидат Віктор Ющенко, який був проголошений Президентом України.
Враховуючі події 2004 року, Віктор Ющенко і підписує Указ в листопаді 2005 року про відзначення цих подій як Дня Свободи. Зрозуміло, що з приходом до влади нового Президента в січні-лютому 2010 року, та ще й того кандидата, що йшов на вибори 2004 року, відзначення Дня Свободи набирає іншого значення. Саме тому 30 грудня 2011 року Віктор Янукович скасовує Указ Віктора Ющенка, і вирішує, що День Свободи має відзначатися разом з Днем Соборності 22 січня, що виглядає досить логічно.
День Соборності та День Свободи: що буде?
Населення України кожного року опиняється в нових умовах, коли відзначають нові свята, скасовують старі. Звичайно, що такої нелогічності як за часів колишнього Радянського Союзу, коли заборонялося відзначати релігійні свята, і звичайному українцю не лишалося нічого, крім як святкувати Новий рік та державні свята, присвячені кривавим подіям (Жовтневій революції тощо), або дням народження керманичів Союзу (Леніна, Сталіна тощо), давно вже канули в Лету. Але в нашому випадку ні День Соборності, ні День Свободи не були відмінені. І Президент України Віктор Янукович діяв як мудрий керівник країни: відмінивши відзначення 22 листопада як День Свободи, та відзначення 22 січня як окремого Дня Соборності, відзначати 22 січня «День Соборності та Свободи».
Дійсно, нашій країні в сучасних умовах, коли деякі політики спекулюють українською мовою, російською мовою, намагаючись поділити український народ на «східних», «західних», «південних», існування та відзначення таких подій як День Свободи та День Соборності є дуже важливим для формування єдиного, соборного народу. Доцільним було б загадати слова Віктора Януковича, які він проголосив під час відзначення Дня Соборності 22 січня 2011 року: «Наш шанс – не в закликах іти на барикади, нищити і руйнувати, а в спроможності до консолідації, розвитку демократії та верховенства права, до подальшого об’єднання Сходу і Заходу. Цього вчить нас дата 22 січня, цього вимагає від нас відповідальність за Україну. Як Глава держави я робитиму все від мене залежне, щоб громадяни України відчували себе єдиною родиною. В ім’я цього я твердо стоятиму на позиціях розвитку демократії і готовий працювати з усіма, хто поділяє ці принципи і здатний поставити національні інтереси вище за власні». І ці слова повинні розкривати сенс відзначення Дня Соборності.
Прикметно, що день Соборності припадає на період великої радості від Різдва Христового, радості людини, що благоговіє перед таїною Спасіння, переживає чудо великого оновлення. Утвердження єдності народу у соборній державі, чуття великої родини як у далекому 1919, так і сьогодні завжди було і є чудом оновлення. Тому відповідь на питання «бути чи не бути» соборності є одна: звичайно бути, і для того, щоб це було дійсністю і цим питанням не спекулювали окремі політики, цього має прагнути кожен українець.
Від редакції: ми поцікавились, чи є День Соборності та Свободи святом для котовчан святом, і виявилося, що більшість жителів нашого міста та району взагалі не бачать проблеми в тому, що існують такі поняття як «Західна Україна» та «західні українці», «Східна Україна» та «Східні українці». Майже кожен респондент, що відповідав на питання журналістів, вважає День Соборності святом, хоча частина не знає точну дату відзначення цього дня. І майже всі представники молоді вважають, що 22 січня треба відзначати урочистостями в кожному селі та місті, що буде мати консолідуючий ефект для українців у нелегкі часи.
Ми також поцікавилися думкою і тих, хто знаходиться у влади, що для них є День Соборності і Свободи? Думки наводимо нище.
Володимр Синько, голова Котовської райдержадміністрації.
День Соборності, а тепер вже і День Свободи, є не просто святом для українців: про єдність нас як народу треба пам’ятати завжди, враховуючи ще й те, що українці, крім єдності, завжди прагнули і свободи, та й, правду кажучи, мабуть саме українці є чи не найбільш волелюбним народом. Тому в цей день як молоді, так і старшому поколінню, яке пам’ятає часи колишнього Радянського Союзу, треба нагадувати, що у нас, українців спільного дуже багато: і співуча мова, і багата матеріальна культура, і духовність! Тому в переддень свята Дня Соборності і Свободи вітаю всіх жителів Котовська і Котовського району з цим святом, і пам’ятайте, земляки: наш народ найпрацьовитіший, гостинний, співучий!
Леонід Клімов, народний депутат України від Партії регіонів
В 1990-х роках, коли не існувало офіційного свята Дня Соборності, але вже була вільна і незалежна Україна, завжди було багато свят, які символізували єдність українського народу: це і свято Різдва Христового, День української мови, День Незалежності України, День Конституції та багато інших. Всі ці пам’ятні дати українці повинні знати і відзначати, тому що без символів, як державних, так і народних, немає самої держави, а без держави не буде і народу! Хоча наш український народ сотні років не мав своєї держави, але всі свої символи зберіг до сьогодні, ми повинні знати свою історію, а День Соборності та Свободи повинен стати об’єднавчим святом для кожного українця.
Олександр Українець
|
