Воскресенье, 15.09.2019, 21:22

 
 
Вы вошли как Путник · Группа "Гости" · RSS
Меню сайта
Доска объявлений
Доска объявлений
Добавь КОТОВСК
Добавить нас в закладки
Курс НБУ
Курсы НБУ на сегодня
Погода в Котовске

вологість:

тиск:

вітер:

-
На сайте

OnLine
Онлайн всего: 3
Гостей: 2
Пользователей: 1

Юзеры онлайн:
Нас посетили:

Друзья сайта
Система Orphus
Счётчики

Яндекс.Метрика

Рейтинг@Mail.ru

Топ100- Персональные страницы

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Політичні новини Котовська
Главная » 2012 » Апрель » 26 » «Прорив» на Котовському напрямку

26.04.2012 | 15:35
«Прорив» на Котовському напрямку

  «Прокрутивши» в голові історичні моменти, пригадаймо: були «перегини» і за радянської влади, але ідеологічна політика СРСР була настільки потужною, що будь-які найменші прояви вільнодумства «рубали під корінь», і такі випадки ще й не розголошувалися. В незалежній Україні ж усе, як на долоні: новини розповсюджуються, як у невеликому селі. Та й колишня освіта (ні, не теперішня, про неї трохи згодом) зробила свою справу — всі нині грамотні, нікого не проведеш. Кожен з рядових громадян бачить реальні прорахунки влади, їх обговорюють «тихенько на задвірках». Та влада на те й влада, щоб не чути тих побажань знизу. Однак люди роблять висновки. (Єдине, що стримує «вибух», — це наш «холопський» менталітет та пасивний синдром «моя хата скраю».) Поки що народ терпить. Нас пресують, а ми гнемося; що сильніше тиснуть, тим нижче схиляємося. Але терпіння не безмежне. Воно, як фурункул, може прорвати. Просто ще не визріло…

  Згадаймо 2004 рік. Влада хотіла «підсунути» нам нового «владику». А щоб було демократично (така тепер мода), то запропонувала погратися у «вибори». Та свідомість українців уже не та, що була колись. Європа відкрила нам очі на деякі «нюанси». Отож — «фокус не вдався». Суспільство збурилося, і ситуація сягала критичної межі. Віктор Федорович зазнав фіаско і зрозумів, що його час ще не настав. Та згодом таки «вліз». Правду щиро «купили», неправді закрили рота. Грішми, посадами, дозволами, ліберальним ставленням… І от «маємо те, що маємо». Репліка «хотіли як краще…» красномовно свідчить про те, що фурункул у суспільстві ще не визрів. Та з усього видно, що до цього йдеться. Людське терпіння не безмежне.

  Уже «проривало» у підприємців, афганців, чорнобильців, шахтарів… Та наша біда в тому, що ми не вміємо підтримувати одне одного, не вміємо використовувати моменти. Чому було не приєднатися до багатотисячної армії підприємців чорнобильцям, шахтарям, освітянам і т.д.? А так… Владі легше нас «утихомирити», задобрити, роз’яснити, домовитися, коли ми діємо в різнобій. Та вже пора нарешті зрозуміти, що лише в єдності наша сила. І якби люди наприкінці минулого року підтримали одні одних, ніякі металеві огорожі не допомогли б.

  Подивіться, що сьогодні коїться навколо нас. Яку б галузь не взяли — безвідповідальність, окозамилювання. Посади продаються відкритим текстом. А керівником бути — не потрібно мати фахової ні освіти, ні спеціальності. Диплом можна купити на кожному кроці. (Якщо у вищих ешелонах влади це практикується, то можна лише здогадатися, скільки таких «липових спеціалістів» сидить у наших районних управліннях (а чому ж рядові громадяни не можуть цим скористатися?). Купив посаду, і ти — цар і Бог.

  У Котовському районі, як скрізь у державі, дуже активно впроваджується «покращення життя вже сьогодні». Губернатор області робить ставку на громаду, вона, мовляв, вирішує все. А хто слухає ці «низи»?

  Беремо базові соціальні галузі, наприклад, медицину. На сході громади Нестоїтської сільської ради (а це майже дві тисячі мешканців сіл) усі одностайно були проти закриття дільничної лікарні. Ну то й що? Хто почув голос громади? Із 32 осіб, які тут працювали, залишили двох лікарів та ще кілька «обслуговуючого персоналу». Довели ліміт — 50 літрів бензину на місяць для «швидкої допомоги». Це при 20-кілометровій відстані до райцентру та майже 30-кілометровій зоні обслуговування амбулаторії сімейної медицини (так тепер називається колишня лікарня). Стаціонар закрили, заклад працює не на повну силу — лише до 15-ї години, а там — хоч помирай, нікому до тебе нема ніякого діла. За необхідності наймай машину чи викликай таксі — добирайся самотужки до центральної лікарні. Приміщення амбулаторії потребує капітального ремонту, система опалення — взагалі болюча проблема багатьох років.

  А ось у сусідній Станіславці інша біда: головний лікар амбулаторії — ще й сільський голова. Як йому виконувати свої прямі обов’язки? Їхати двічі на тиждень (а то й частіше) на наради, що їх проводить райдержадміністрація або інші установи, чи лікувати хворих? (У навколишніх селах, що їх обслуговує лікарня, мешкають люди переважно пенсійного віку).

  В освіті — оптимізація. Сільські школи закривають. Дітей начебто організовано підвозять до сусідніх навчальних закладів. Зовні все «добре». А як же додаткові завдання з учнями, якщо й учитель, й учень поспішають на автобус? Педагоги скаржаться, що їх примушують ставити задовільні оцінки тоді, коли школяр нічого не знає. Вчителі роблять вигляд, що вчать, учні роблять вигляд, що вчаться. А в результаті що маємо? Кому потрібно, той купить собі диплом. Вже страшно вдень ходити містом — матюки на кожному кроці з уст молоді стали звичним явищем. Інших слів, мабуть, і не знають. А що влада? А їй до цього нема ніякого діла. Адже їхні діти навчаються за кордоном.

  У торгівлі справи ще гірші. Там за гроші робиться все. Санепідемстанція, яка повинна контролювати якість продовольчих товарів, взагалі самоусунулася від цих функцій. Вона також чекає реформування. А споживачі самотужки «розв’язують» свої проблеми. Купив неякісний продукт і, щоб не псувати собі нерви, викинув тихенько, та й усе, бо куди йти і що кому казати, коли там «усе схоплено»? Лише одиниці, добре попсувавши нерви, добиваються правди.

  Нещодавно стався «прикрий» випадок на Котовському ринку. Сюжет було викладено в Інтернет. Його не переглядав хіба що ледачий. І що? Ну, поговорять ще трохи. «Вислухають» громадську думку і накажуть: «Щуку кинути в річку». А ті незліченні купюри, перли, золото підуть за «призначенням». Я вам «зуб даю»!

  Сьогодні уже нікого не здивуєш назвами новостворених фірм та товариств. «Лтд і Ко», «М і П» та інші. Й усі — з обмеженою відповідальністю. Якщо лише щось «накрутили» — їх не знайдеш, і відповідальності ніякої (бо вона ж у них — обмежена).

  Візьмемо до прикладу наше автотранспортне підприємство. Нещодавно його керівництво виграло тендер на обслуговування сільських пасажирів. Автобусів у них нема. А сільський маршрут, наприклад, у Бочманівку, обслуговує приватний підприємець (перевізник). Автопідприємство висунуло йому умови: ти повинен платити 1,5 — 2 тисячі гривень у місяць! «За що?» — питає перевізник. За те, що начебто автопідприємство (а воно виграло тендер!) найняло тебе (перевізника) обслуговувати маршрут. У таких умовах не кожен погодиться працювати. Бо скільки ж тоді має коштувати проїзд, врахувавши всі витрати на бензин, запчастини та ще й на таку аферу? І багато хто покидає справу, бо кому вигідна така «комерція»? Ось так влада допомагає підприємцям. Це вже приклад не обмеженої відповідальності, а, скоріше, безмежної безвідповідальності влади.

  Не кращий стан справ і в сільському господарстві. Тут люди — як послушні конячки, що звикли завжди тягти свого воза та ще й щоб їх батіжком підганяли. Вже кілька років поспіль ця галузь без підтримки держави. Кинуті напризволяще, хлібороби борсаються зі своїми проблемами без дотацій на продукцію тваринництва, техніки тощо. Обласна програма «Тваринництво Одещини» діє дише на папері, а реально поголів’я з кожним роком іде на спад. На початку 2011-го влада «простягнула руку допомоги аграріям». Негласно було дано розпорядження: звіти управлінь агропромислового комплексу з мінусовими показниками не приймати! Який же вихід? Розумні «порадили»: у графі «тваринництво у населення» можна «практикувати» будь-які цифри. Сьогодні у населення тварина є, а завтра її реалізували — й ніхто не підкопається: ці цифри реальні чи ні. «Та це ж кримінал!» — підняли бучу сільські голови. Однак «настанови» згори були настільки «переконливими», що притихли. Ось так наша Одещина (та, певно, не вона одна) вийшла у лідери за економічними темпами зростання сільськогосподарського виробництва (тваринництва зокрема). За цією схемою приймали звіти й нинішнього року. Жодного з мінусовими показниками приймати не зголошувалися. Завертали, переробляли, аби все було «о’кей».ї


  А хлібороби не здаються. Орють, сіють. Значить, потрібно дужче «пресувати», вирішила влада, і напередодні нового 2012 року дала команду «фас». І «круки», без попередження та всякої «церемонії», навідувалися до тих керівників сільгосппідприємств, що ще хоч трохи трималися на «плаву». Почалася «експропріація». Брали все, що бачили. Кожен з тих, хто попав у немилість, виклав від 5 до 10 тисяч гривень відкупних, у них вилучали оргтехніку, деякі товари, документи. Запасів зерна, що зберігалися в складах, не чіпали. Бо навіщо, якщо ціна пшениці на ринку 1300 гривень, при собівартості 1400? Що на ній виграєш? Ось так «допомагає» держава селянинові. Ось господарюй, та ще й мовчи.

  У Котовському районі ще залишилася більш-менш достойна робота на залізниці. Але й то до певного часу. Бо вже й до неї дійшла черга. Тут плануються величезні зміни. Влада вирішила її приватизувати. Вже знайшли й «господаря». Сьогодні він пообіцяв, що «жодного працівника не буде скорочено». Ми, українці, звикли вірити на слово. Наразі й справді нікого не скорочують. Але мине небагато часу, залізницю зо три рази перепродадуть від одного власника до іншого, й тоді побачите, що таке «товариство з обмеженою відповідальністю». Ні суд, ні прокуратура там не в змозі розібратися. А в нас як не суддя — то «колядник», як не прокурор — то ходить в сауну…

  І так у кожній окремій сфері діяльності. А будеш пнутися — натиснуть так, що й не підведешся. На те й влада, аби іншим «не кортіло». А самі, прикрившись гаслами про соціальний захист найнезахищеніших верств населення, роблять, що хочуть. (Чим, скажіть на милість, потрібно годувати дітей з малозабезпечених родин, коли путівка в «Артек» на 20 днів на учня сьогодні коштує 14 тисяч гривень?) «Відмивають» куплені за кошти держбюджету яхти, гелікоптери, дорогі авто, котеджі, маєтки далеко за кордоном, гроші тримають у швейцарських банках, щоб податки не платити. Подивіться: наша влада вся бідна, аж синя! Кого з народних обранців не візьмеш — одна біднота. Ні власної хати, ні авта, ні басейника… Котедж — то тестева нерухомість, яхта — братова, підприємство — на дружині, сестрі чи тещі. А скільки дорожньо-транспортних пригод за рік було скоєно за участю владних осіб чи їхніх чад? То мера ледве витягли з машини, бо він і на ногах не міг триматися, то син голови райдержадміністрації збив на пішохідному переході маму з немовлям, то донька прокурора їхала за кермом «під кайфом»... Ну то й що? Вони також живі люди!!! І їм ніщо людське не чуже.

  Й ось в черговий раз влада з народом. Знову на часі вибори, тому й активізують свою роботу. Радяться, звітують, хваляться, нагадуючи про досягнення. А нам, рядовим громадянам, як бути? Знову мовчки проковтнемо цю наживку і вже вкотре слухатимемо «одкровення» рідних, друзів, знайомих, як нам добре живеться? Як наша влада дбає про людей і чує «кожного»? Чи?..

  Може, досить нам казок? Може, варто до виборів готуватися заздалегідь і всерйоз? Адже є в нас такі, хто ще в змозі допомогти нам будувати завтрашній день. Не дивіться, що вони молоді. За ними — майбутнє! Перегляньте свою громадянську позицію — і будьте певні: небайдужість та спільні дії виведуть нас з цього рабського становища. Вже пора встати з колін. Доля посилає нам ще один шанс, і не скористатися ним — гріх. Не будьмо байдужими!!! Вибираймо серцем!

 

  Сергій ПАЛАМАРЧУК, голова Котовської районної організації політичної партії «Фронт змін».

  За матеріалами газети "Чорноморські новини", № 029 (21293) четвер 12 квітня 2012 року




Категория: Політичні новини Котовська | Просмотров: 2127 | Добавил: terminator | Рейтинг: 3.7/3
Всего комментариев: 11
1 diaksin  
Не будьмо байдужими!!! Вибираймо серцем!
Кто-бы спорил? Я готов даже подписаться под каждым словом Сергея, но...
Критиковать мы все умеем. Всех и вся, а что же предлагается в замен? Где конкретные предложения? Где программа? Где гарантии выполнения?
Кстати, Сеня Яценюк уже был при власти, и ничем, кроме скандального "письма трех" не запомнился. Где гарантии, что его второй приход к власти будет более продуктивным?

2 Yurec  
А я вот про сердце бы не говорил. Уже выбирали пару раз сердцем. А некоторые еще тогда не сердцем, а ж... чувствовали, что она - ж..., уже на подходе и не заставит себя ждать.
Выбирайте умом и по делам судите, одного деятеля (Ющенко) уже оценили. Теперь пришла пора следующих. На Яценюка и у меня, по правде говоря, надежды мало, но это не значит, что сегодняшнее кодло нужно сохранить.

3 diaksin  
Кстати, а можно по-подробнее о Сергее Паламарчуке? Кто он, откуда, какой возраст? А не тот ли это Сергей Паламарчук, который от... социалистов?

4 diaksin  
М-да… Читаю черным по белому:
«ЦИК может и не зарегистрировать объединение Яценюка и Тимошенко. Согласно избирательному закону не предусмотрено выдвижение кандидатов блоками». (Заместитель председателя ЦИК Андрей Магера).
Напрашивается вопрос: «Оппозиция законы вообще читает»? Причем отмечу, что ЭТОТ закон они же сами и поддержали! Театр абсурда.

5 Yurec  
Мне не совсем понятно, что значит, может и не зарегистрировать. Для юриста это не позволительно. То есть нам еще не все известно или будут изменения...

6 diaksin  
ЦИК может и не зарегистрировать объединение Яценюка и Тимошенко.
Это заглавие статьи из "Цензореныша" (censor.net.ua) там подобные ляпы - норма. А вот следующая цитата:
Представители объединенной оппозиции в случае создания единого блока не смогут баллотироваться на парламентских выборах.

7 diaksin  
И разъяснения:
"Если речь идет о двух партиях, то очевидно, что кандидаты от одной партии, чтобы баллотироваться от другой партии имеют два пути: либо выйти из состава своей партии и вступить в другую, или выйти из ее состава и баллотироваться внепартийной... Третьего пути нет", - сказал Андрей Магера.

8 Yurec  
А, это понятно. Просто мудрецы из ПР, тут нужно снять перед ними шляпу, учатся по ходу, заложили под эту так называемую оппозицию бомбу. Те никак договорится не могут между собой, а даже если уже договорятся (ну прямо феодальная раздробленность), то вот вам новый закон, вы сами за него голосовали, хотя те потом голоса отозвали, но поздно Софа пить Боржоми... Печально, что с этим Левиафаном бороться некому...

9 diaksin  
Ты же юрист, тогда объясни фразу (с юридической точки зрения) "потом голоса отозвали"!
Как отозвали? Куда отозвали? Откуда отозвали?
Ведь есть же какие-то нормы, законы, регламент. А просто поболтать с экранов телевизора и страниц газет - это называется "не отозвали", а просто почесали языками!

10 Yurec  
Да в том то и дело, что я уже не могу объяснить ничего, потому как к юриспруденции это никакого отношения не имеет, имеет только то, что я написал в своей статье. Тут политики написали. Это еще раз подтверждает то, что мне все равно кто меня за человека не считает. Единственное могу сказать, власть инициировала этот закон, другие сдрефили, юридически конечно этот испуг не оформить. Но меня оппозиция не интересует, я за себя и тебя переживаю. Сам факт, что правящая партия проводит такой законопроект говорит о том, что кое-чего они уже боятся...

11 diaksin  
Ну, что же. Смотрю, автор статьи очень скромен, когда дело касается не просто поболтать, а лично его. Тогда возьму эту смелость на себя, и поведаю читателям кое-какие факты из биографии Сергея Паламарчука:
Сергея Паламарчука котовчане очень хорошо "помнят" и "любят". Это именно тот самый Сергей Паламарчук, который в дни оранжевого безобразия пришел к власти по квоте социалистической партии. Занял он пост, не много ни мало, председателя районной администрации. Очень запомнился тотальным прессом на оппозиционною (тогда) газету "Котовские известия". А котовчане его тоже должны вспомнить, это именно тот Сергей Паламарчук, которого в наручниках выводили из собственного кабинета, и против которого возбуждалось уголовное дело о взяточничестве. Правда потом отпустили, и дело вроде как закрыли. Памаранчи есть памаранчи. Рука руку моет.
А теперь он, как я понимаю, щирый "Фронт зминовец"! Мои соболезнования Сене Яценюку. Это ж надо, найти такую "жемчужину" в море "дерьма".

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Все права защищены Kotovsk Group © 2008-2019
Поиск по сайту
РАЗДЕЛЫ
Новини міста [532]
Новини району [66]
Відео про Котовськ [28]
Вони жили у Котовську [16]
Відділ освіти Котовської РДА [2]
Відділ освіти Котовської міської ради [4]
Відділ культури та туризму Котовської РДА [6]
Відео ТРК "КЕТ" [46]
Політичні новини Котовська [27]
Статьи про Г.И.Котовского [7]
Таланти Котовська - Поезія [10]
Таланти Котовська - Музика [16]
Народна творчість [2]
Котовське «КОЗАЦТВО» [59]
Котовське РУ ГУ МНС [6]
Котовське ГУ МВС [381]
Котовський прикордонний загін [20]
Котовський міськвиконком [6]
Котовський МРЦЗ [1]
Котовська ОДПІ [31]
СКР ЛВ на ст. Котовськ [41]
Міський Будинок культури [5]
Управління ПФУ в м. Котовськ [2]
Управління у справах сім’ї та молоді міської ради [2]
Управління культури Котовської міської ради [9]
Управління сім'ї та молоді [1]
Комiтет виборцiв України [3]
УПСЗН [63]
УКГБ [13]
КОТОВСЬКА РДА [7]
Молодіжний парламент [3]
Реклама у Котовську [4]
Новини фірм та магазинів [0]
Спорт у Котовську [14]
Свята [74]
ЦБС Котовського району [44]
Цікаве [16]
ОГОЛОШЕННЯ [6]
Кримінал у Котовську [2]
Конкурси [5]
ВД ФССНВ та ПЗ в Котовському районі [1]
Фонд соц.страху ВД ФССНВ та ПЗ [0]
ФОРПОСТ КОТОВСЬК [6]
Новини України [236]
Різне [154]
Последнее
КОММУНАЛЬНЫЕ
ОПЛАТА
КОММУНАЛЬНЫХ УСЛУГ

Праздники сегодня

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання