Спілкувалися поети 
22 березня в приміщенні бібліотеки
медичного училища відбулась презентація другого видання поетичної збірки
Людмили Шиманської «Іду на сповідь».
Також за день до цього відзначали Міжнародний день поезії, тож літератори
нашого міста поєднали ці два свята.
Людмила Шиманська з 1973 року працює
бібліотекарем, вона не лише один з кращих фахівців своєї справи, а ще й
надзвичайно талановита людина. Автор багатьох поетичних творів та прози, які
неодноразово були надруковані в міських газетах, а також увійшли до складу
десятьох поетичних збірок. І ось нарешті вийшла в світ власна книга авторки, яка
має назву «Іду на сповідь». Людмила Миколаївна розповідає читачам історію свого
життя, знайомить зі своєю родиною, а також вклоняється пам’яті своїх батьків, яким
присвячено перший розділ «Дякую за життя». Декілька віршів збірки розповідають
про наше місто. Тільки людина насправді віддана своїй маленькій батьківщині
могла написати ці рядки:
Мій рідний край,улюблений Котовськ,
Пишаюся,що я живу у ньому.
Один з віршів поетеси
присвячений двом рідним мовам-російській і українській. Слід зазначити,що в
збірці поезій надруковані вірші обома мовами. Загальний зміст всіх творів книги
передають рядки одного з віршів, який є своєрідним зверненням до читачів:
Іду на сповідь…Дякую, читач,
За розуміння і за небайдужість.
Ти свідок перемог моїх й невдач,
І несміливість ти моя і мужність.
Незважаючи на те,що свято
відбувалось у вузькому колі найкращих друзів, справжніх однодумців окремо була
оголошена подяка за співпрацю і підтримку В.Присяжній, М.Низовцову, Н.Рувінській,
П.Лютенку, К.Казначеєвій, О.Корембліту. Ці автори найчастіше виступають в
медичному училищі перед студентами. Далі автори читали власні вірші та твори відомих поетів, а
також обговорювали плани на майбутнє.
Катерина Казначеєва нагадала
всім рядки одного з творів видатної української поетеси Ліни Костенко, а Людмила Курченко прочитала переклад одного з віршів на російську мову. Юрій Куліков представив вірші, надруковані багато років
тому в журналі «Огни Кузбасса», Тетяна Прохоренкова прочитала поезію
невідомого автора «Письмо сину», в якому
розкривається уся сила материнської любові і відданості. Окремо звернули увагу присутніх на малу кількість творів для дітей. На сьогодні в
нашому місті їх пише лише Валентина Присяжна. Петро Лютенко повідомив
присутніх, що військово- історичний клуб «Вітчизна» разом з творчою групою
«Форпост-Котовськ» до Дня визволення Котовська від фашистських загарбників готують
спеціальне видання поетичних сторінок, присвячених ветеранам і всі бажаючі
мають змогу надати свої вірші на тему Великої Вітчизняної Війни.
Особливе враження на присутніх
справили слова Олександра Корембліта про минулі роки: «Мы любили бесплатно и считали в уме». Олександра Хільєвича
можна без застережень назвати корифеєм Котовської літератури, його твори були
надруковані в 11 російськомовних збіках, а також одна вийшла українською. Він
звернувся з пропозицією зобов’язати міську владу виправити граматичні помилки,
які кидаються у вічі на рекламних щитах та в назвах деяких магазинів. Також він
зазначив, що для нього дві мови рідні-російська і українська, і в наш час необхідно
знати і поважати обидві. Наостанок він сказав декілька теплих слів на адресу присутніх
жінок.
Взагалі на святі панувала атмосфера
повної злагоди, скрізь можна було побачити щирі посмішки і доброзичливі
погляди. В наш складний час, серед існуючих проблем літературний вечір
однодумців неначе острівок щастя і спокою серед безкрайого океану похмурості і
суму.
Тетяна Дальчук http://forpost-kotovsk.at.ua/
| 
