Численні звернення представників місцевих ЗМІ та активістів громадськості до керівників міської влади м. Котовська із запитами щодо надання відкритої інформації і розміщення її на офіційних Інтернет-ресурсах та у друкованих виданнях заставляють упертих чиновників зі скрипом на зубах прислухатися до законних вимог громади.
На офіційному Інтернет-сайті kotovsk-city.gov.ua почала з’являтися деяка інформація з текстами рішень виконавчого комітету. Але уважно проглянувши викладену інформацію, знову приходиться констатувати, що міська влада багато чого намагається приховати від своїх городян, вважаючи, що все знати громаді шкідливо. Як на мене, то шкідливо саме для влади. Тому що, можливо, за цими прихованими рішеннями криється багато порушень і фактів корупції. В першу чергу це стосується питань комунальної власності, житлових питань, земельних питань.
Наприклад, зайшовши на сторінку сайту за посиланням http://kotovsk-city.gov.ua/Page-21.html , ми можемо побачити там аж… 48 документів, з яких 20 (тобто 41%) закриті для доступу, їх тексти взагалі відсутні.
Ось деякі з них:
№35 від 24.02.2011 р. Про приватизацію державних квартир (будинків). (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення)
№36 від 24.02.2011 р. Про оформлення права власності. (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення).
№38 від 24.02.2011 р. Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення).
№40 від 24.02.2011 р. Про надання дозволу на переоформлення договору найму на квартиру. (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення).
№59 від 24.02.2011 р. Про надання службової житлової площі. (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення).
№60 від 24.02.2011 р. Про виключення квартир з числа службових. (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення).
№108 від 29.04.2011 р. Про приватизацію державних квартир (будинків). (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення).
№109 від 29.04.2011 р. Про оформлення права власності. (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення).
№111 від 29.04.2011 р. Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення).
№125 від 29.04.2011 р. Про надання в оренду місць паркування автотранспорту.
№130 від 29.04.2011 р. Про прийняття на квартирний облік. (Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення).
Оглянувши список «закритих» рішень, виникають запитання:
1. А коли це стали таємними питання надання житлової площі, приватизації державних квартир (будинків), оформлення права власності, надання службової житлової площі, виключення квартир з числа службових, прийняття на квартирний облік?
2. Хто з посадових осіб нашої міської влади уповноважений встановлювати обмеження на доступ до інформації, яка за своїм статусом не є закритою, або документу, який не має грифу секретності або обмеження для службового користування?
Перелічені вище питання, по яким приймалися рішення, навпаки повинні якомога ширше висвітлюватися у місцевих ЗМІ, щоб громаді було чітко зрозуміло, що ці питання вирішуються у законний спосіб, відкрито, прозоро, чесно, без зловживань і корупційних схем. Тим паче, що у приміщенні міськвиконкому висять списки котовчан, які майже півсторіччя стоять у черзі на отримання житла або покращення житлових умов. І кожне приховане рішення з житлових питань викликає багато сумнівів щодо законності їх вирішення.
А висновки напрошуються самі собою:
Кому належить житловий фонд, хто його утримує і обслуговує, той і має можливість спільно з різними функціонерами від влади прокручувати незаконні оборутки щодо надання або приватизації нечисленного житла для своїх родичів, кумів, друзів, минаючи усі черги і списки.
Можливо я й помиляюся, але чому таку інформацію від нас приховують?
Далі для мене стало цікаво, чому нам всім вперто тлумачать, що «Згідно зі ст. 23, 30, 31, 37 Закону України «Про інформацію» текст документа не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення».
Розрахунок дуже простий – ніхто не буде марнувати час, заглядати у Закон України «Про інформацію» і шукати вказані статті, щоб переконатися в їх відповідності написаному. А дарма.
Виявивши наполегливість і принциповість, можна завжди знайти багато цікавого і корисного, зайвий раз прочитавши той чи інший Закон. Життя наше переконує у тому, що з владою треба говорити тільки мовою Закону, чітко знаючи свої права і не забуваючи про обов’язки.
Зайшовши на сторінку «Законодавство» офіційного сайту Верховної Ради України, у Законі України «Про інформацію» ми можемо знайти, що міститься у зазначених статтях, на які посилається міськвиконком:
Стаття 23. Інформаційна продукція та інформаційна послуга
1. Інформаційна продукція - матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб'єктів інформаційних відносин. Інформаційною послугою є діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб.
2. Інформаційна продукція та інформаційні послуги є об'єктами цивільно-правових відносин, що регулюються цивільним законодавством України.
Стаття 30. Звільнення від відповідальності
1. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
2. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
3. Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною.
4. Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12), "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12), "Про інформаційні агентства" (74/95-ВР) та іншими.
Стаття 31. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди
1. У разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.
2. Суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.
Стаття 37 у зазначеному Законі взагалі відсутня!
Отже, у приведених статтях немає жодного слова про будь-яку заборону надання для ознайомлення з текстом документу.
Таким чином,
місцева влада
в котрий раз намагається нас обдурити, або взагалі й досі тримає за дурнів.
Мета цієї статті - допомогти простим громадянам нашого міста розібратися у тому стані справ, у якому ми всі перебуваємо, розкрити очі на стан речей, не бути наївними спостерігачами численних порушень законодавства з боку різного роду посадовців, керівників, не дати бути обманутими чиновниками.
Пам’ятайте – важко обдурити людину, яка володіє інформацією та обізнана у питаннях, за вирішенням яких вона звернулася до того чи іншого посадовця. А для цього - не марнуйте часу, не лінуйтеся зайвий раз заглянути у той чи інший Закон перед тим, як розпочати ту чи іншу справу або почати спілкування з представниками влади.
Автор: Володимир Великий.
|
