Заступник
міського голови Сергій Коваль став повністю залежним від корупції з дати
призначення на посаду. Мер і депутатський корпус роблять вигляд, що нічого не
бачать. А фактично прикривають його незаконну комерційну діяльність. Можливо
хтось із можновладців міста має у цьому свій фінансовий сенс? Але це – не
ствердження. Про це можна лише здогадуватися.  
Хто його
зна?
А інакше як
можна розуміти той факт, що Рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради
№245 «Про дозвіл на тимчасове розміщення на території котельні №8 міні заводу
по виробництву асфальтобетону» від 29.07.2010 року надано дозвіл ТОВ
«Рембудзвязок» тимчасово розмістити на території котельні №8 мінізавод з
виробництва асфальтобетону?
Ви спитаєте:
«А причому тут заступник міського голови? При чому котельня №8?». А річ у тому,
що заступник міського голови Сергій Коваль є одним із співзасновників ТОВ
«Рембудзвязок».
Ви знову
запитаєте: «Ну той що? Що тут протизаконного?»
А вся річ у
тому, що згаданий мінізавод, який Котовський виконком дозволив розмістити на
території котельні №8, розміщений у порушення чинного законодавства України на
землях Міністерства оборони України без дозволу і згоди вказаного відомства,
без відповідного рішення Кабінету міністрів України.
Тобто,
виконком Котовської міської ради своїм незаконним рішенням дав зелене світло
для незаконної підприємницької діяльності підприємству заступника
міського голови Сергія Коваля. Здається сумнівним, що про все це не знав мер
міста. А якщо припустити, що і не знав, то чому так легковажно підписав
незаконне рішення? Невже мер підписує документи закритими очима? Тоді виникає
інше питання – а куди дивиться юридичний відділ міськвиконкому? Мабуть, не в ту
сторону, повернувшись до Закону задом, а до кишені передом.
Ви, напевне,
пам’ятаєте недавню історію зі справою про корупцію?
Котовський
міжрайонний суд визнав заступника міського голови Сергія Коваля винним у
корупційних діяннях. Проте Одеський апеляційний адміністративний суд нібито скасував
рішення суду першої інстанції і виніс нове рішення, яким зняв усі
обвинувачення. Хвала правосуддю! Але ж річ у тому, що мер повинен був на час
проведення досудового слідства і прийняття рішення у справі усунути Сергія Коваля
від виконання службових обов’язків. Але цього не відбулося. Чому? Питання
риторичне.  
Інша сторона
цієї справи полягає у тому, що Сергій Коваль мав би виступити із публічною
заявою до громади із визнанням або невизнанням висунутих обвинувачень. Так
роблять відповідальні політики і посадовці крізь у розвинених демократичних
країнах. Однак для наших посадовців це неприйнятне.
Але, як
кажуть у народі, диму без вогню не буває. І справа про незаконне розміщення
мінізаводу ТОВ «Рембудзвязок» з виготовлення асфальтобетону на території котельні
№8 є тому підтвердженням.
Так, стало
відомо, що 06 вересня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у
відкритому судовому засіданні в місті Одесі розглянув справу за
адміністративним позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах
держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного
відділу міста Одеси до виконавчого комітету Котовської міської ради, товариства
з обмеженою відповідальністю «Рембудзвязок» про визнання протиправним та
скасування рішення «Про дозвіл на тимчасове розміщення на території котельної
№8 міні заводу по виробництву асфальтобетону» №245 від 29.07.2010 р. і виніс
постанову:
1.
Адміністративний позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах
держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного
відділу міста Одеси до виконавчого комітету Котовської міської ради -
задовольнити.
2. Визнати
протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Котовської міської ради
«Про дозвіл на тимчасове розміщення на території котельної №8 міні заводу по
виробництву асфальтобетону» №245 від 29.07.2010
р.
Але про цю справу міська влада намагається не згадувати и
ретельно її приховує від міської громадськості. Чому? Тому, що, якщо заглибитись
у це питання, то можуть виплисти на поверхню ще деякі цікаві моменти.
Наприклад:
- скільки працював цей міні завод;
- як забруднив навколишнє середовище;
- на яку суму випустив продукції;
- скільки сплатив податків;
- як розрахувався з місцевим бюджетом за оренду
приміщення та використані енергоресурси;
- чи не вплинула діяльність мінізаводу і кількість
спожитих енергоносіїв з котельні № 8 на розмір тарифів на тепло для жителів
мікрорайону «Півничний».  
Адже суд вирішив лише одне питання – питання незаконного
розміщення мінізаводу на території котельні № 8 (на землях Міністерства оборони
України).
А якщо зв’язати дві справи, то можна припустити, що ТОВ
«Рембудзвязок», одним із співзасновників якого є заступник міського голови
Котовська, можливо й досі висмоктує з міського бюджету фінансові кошти звісно у
чию кишеню. 
Думаю, правоохоронним органам було б цікаво перевірити
угоди між виконкомом Котовської міської ради і ТОВ «Рембудзвязок» та інші
документи з питань фінансово-господарської діяльності вказаного мінізаводу. Так
на монопольних умовах можна легко заробляти на ямковому ремонті доріг за
рахунок міського бюджету, переганяючи кошти «Народного бюджету» на власні
рахунки чиновників міської влади.
Однак останні події на Котовському міському ринку можуть
свідчити мабуть про неспроможність міського відділу міліції розслідувати справи
економічної спрямованості.
Нажаль, стан справ у нашому місті наштовхує саме на такі
сумні висновки.  
А я вам ничего не скажу,
И я вас не встревожу
ничуть,
И о том, что я молча
твержу,
Не решусь ни за что
намекнуть
Автор: Володимир Великий
Посилання на
повний текст Постанови Одеського окружного адміністративного суду.
Справа № 2а/1570/503/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2011 року Одеський окружний
адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
за участю секретаря: Бжассо В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі
справу за адміністративним позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в
інтересах держави в особі Міністерства оборони України,
Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до виконавчого комітету
Котовської міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою
відповідальністю «Рембудзвязок»про визнання протиправним та скасування рішення
«Про дозвіл на тимчасове розміщення на території котельної №8 міні заводу по
виробництву асфальтобетону»№245 від 29.07.2010р.,-
ВСТАНОВИВ:
До адміністративного суду надійшов позов Військового
прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони
України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до виконавчого комітету
Котовської міської ради, в якому позивач просив визнати протиправним та
скасувати рішення «Про дозвіл на тимчасове розміщення на території котельної №8
міні заводу по виробництву асфальтобетону»№245 від 29.07.2010р.
Протокольною ухвалою суду від 26 квітня 2011 року
залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою
відповідальністю «Рембудзвязок».
В обґрунтування позовних вимог військовий прокурор
зазначив, що перевіркою проведеною в порядку нагляду за додержанням та
застосуванням законів у КЕВ м. Одеси встановлено, що рішення виконавчого
комітету Котовської міської ради «Про дозвіл на тимчасове розміщення на
території котельної №8 міні заводу по виробництву асфальтобетону»№245 від
29.07.2010р. прийнято за відсутності відповідних повноважень та, як наслідок,
підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм чинного законодавства,
що регулює спірні правовідносини. Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка
є державною власністю, відноситься до земель оборони, безпідставне вилучення,
припинення права користування землями оборони спричиняє шкоду обороноздатності
держави, прокуратурою встановлено обставини, які вимагають представництва
військовим прокурором Одеського гарнізону в суді інтересів держави в особі
Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси, як землекористувачів, у формі
звернення до суду з позовом.
В судовому засіданні представник військового прокурора
Одеського гарнізону позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх
задовольнити.
Представник позивачів Міністерства оборони України та
Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси у судовому засіданні позовні
вимоги військового прокурора Одеського гарнізону підтримав у повному обсязі та
просив їх задовольнити, зазначивши, що рішення Котовської міської ради «Про
дозвіл на тимчасове розміщення на території котельної №8 міні заводу по виробництву
асфальтобетону»№245 від 29.07.2010р., яким дозволено ТОВ
«Рембудзвязок»тимчасово розмістити на території котельної №8 міні заводу по
виробництву асфальтобетону є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки
земельна ділянка площею 387,3 гектарів надана Котовській
квартирно-експлуатаційній частині району у постійне користування, є державною
власністю, відноситься до земель оборони, відповідного рішення про передачу
зазначеної земельної ділянки Міністерством оборони України не приймалось.
Відповідач до судового засідання не зявився, про дату,
час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та завчасно, про
що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення судових
викликів. Відповідно до ст.128 КАС України справа слухалась за відсутності
представника відповідача за наявними в справі доказами.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю
«Рембудзвязок» до судового засідання не з’явилась, про дату, час та місце
судового засідання була повідомлена належним чином та завчасно, про що свідчать
наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення судових викликів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників позивача, суд встановив наступні обставини та факти.
Відповідно до Державного акту на право постійного
користування землею серії Б №032255 від 28 січня 1986 року Котовській
квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси, виконавчим комітетом Котовської
міської ради депутатів трудящих у 1986 році в постійне та безоплатне
користування була надана земельна ділянка площею 387,3 гектарів для
спеціального використання (а.с.8-9).
Рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради
№245 «Про дозвіл на тимчасове розміщення на території котельні №8 міні заводу
по виробництву асфальтобетону»від 29.07.2010 року надано дозвіл ТОВ
«Рембудзвязок» тимчасово розмістити на території котельні №8 міні завод по
виробництву асфальтобетону (а.с.7).
Військовою прокуратурою Одеського гарнізону під час
проведення прокурорської перевірки було оглянуто місцевість земельної ділянки
військової частини А0749, яка розміщена на території колишньої котельної
частини (протокол огляду місцевості від 20 серпня 2010 року, а.с.14-15);
отримано пояснення посадових осіб військової частини А0749, а.с. 16-20) та
отримано лист Управління архітектури та земельних відносин виконавчого комітету
Котовської міської ради №571 від 28.07.2010 року, з якого вбачається, що
будь-яке будівництво на території котельної №8 по вул. Самборського 77 з
управлінням не погоджувалося. Перевіркою встановлено, що приймаючи рішення №245
від 29.07.2010р., Котовська міська рада фактично вилучила земельну ділянку
(територія котельні №8), яка відповідно акту серії Б №032255 від 28.01.1986р.
знаходиться у постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м.
Одеси, та передала її ТОВ «Рембудзвязок»" з грубим порушенням вимог
ст.ст.77, 84, 141, 149 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України
"Про використання земель оборони".
Зясувавши викладене та з урахуванням того, що припинення
права користування землями оборони причиняє шкоду обороноздатності України,
військовий прокурор звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони
України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до суду з позовом про
визнання протиправним та скасування рішення «Про дозвіл на тимчасове розміщення
на території котельної №8 міні заводу по виробництву асфальтобетону»№245 від
29.07.2010р.
Заслухавши пояснення представника прокуратури та
представників Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного
відділу міста Одеси, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками
судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного
законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.121 Конституції України, представництво
інтересів держави в суді покладено на органи прокуратури України.
Згідно п.6 ч. 2 ст. 20, ст. 36-1 Закону України "Про
прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у
межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист
прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших
юридичних осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність
порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних
інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних
осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Збройні Сили
України" №1934-XII від 06.12.1991 року (надалі Закон №1934-XII) , Збройні
Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції
України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної
цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування
збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору
держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках,
визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з
тероризмом.
Як вбачається з витягу із директиви Міністра оборони
України від 19.01.2008 року №Д-322/1/01 «Про проведення організаційних заходів
у Збройних Силах України у 2008 році»правонаступником Котовської
квартирно-експлуатаційної частини (району) визначено Квартирно-експлуатаційний
відділ м. Одеси.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони
України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1080 від
03.08.2006 року (чинна на момент виникнення спірних правовідносин),
Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої
влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні
Сили. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої
влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної
безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва.
Згідно ст.14 Закону України №1934-XII Збройні Сили
України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Земля,
води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими
частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями
Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного
управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів
з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями
оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності
військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та
організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених
відповідно до законодавства України.
Згідно ст. 2 закону України "Про використання земель
оборони" № 1345-IV від 27.11.2003р. військовим частинам для виконання
покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне
користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості
надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні
об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок,
необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної
діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в
установленому порядку проектно-технічної документації. Військові частини
зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог
земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо
забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси, є складовою
частиною Збройних Сил України, а тому основні фонди та передані йому
матеріальні цінності є державною власністю, перебувають у сфері управління
Міністерства оборони України і закріплені за позивачем на праві оперативного
управління.
Статтею 1 Закону України № 1345-IV та ст. 77 Земельного
кодексу України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для
розміщення і постійної діяльності військових частин, установ,
військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України,
інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
Згідно Державного акту на право постійного користування
землею серії Б №032255 від 28 січня 1986 року Котовській
квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси виконавчим комітетом Котовської
районної ради трудящих у 1986 році в постійне та безоплатне користування була
надана земельна ділянка площею 387,3 гектарів для спеціального використання, що
свідчить про її приналежність до земель оборони.
Відповідно ст. 13 Земельного кодексу України та ст. ст.
9,14 Закону України №1934-XII, землі, закріплені за військовими частинами та
установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві
оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам
України в управління обєктів державної власності, в тому числі земельних
ділянок відноситься до повноважень КМ України.
Згідно ст. ст. 18, 19 Земельного кодексу України до
земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та
землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням
поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий
режим, до яких належать землі оборони.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України
віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень
органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно
до їх повноважень.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 84 Земельного кодексу України у
державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та
приватної власності. Право державної власності на землю набувається і
реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських,
районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до
закону.
До земель державної власності, які не можуть передаватись
у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під
об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення ( п.
«б»ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України).
В судовому засіданні представник військової прокуратури
зазначив, що будь-яких рішень щодо реалізації права державної власності на
земельну ділянку за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського, 77
Кабінетом міністрів України не приймалося.
Статтею 78 Земельного кодексу України дано визначення поняття
права власності, згідно якої це право володіти, користуватися і розпоряджатися
земельними ділянками.
Підставами припинення права користування земельною
ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення
діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств,
установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які
суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим
призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати;
набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які
розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить
вимогам охорони культурної спадщини.
Згідно ст. 149 Земельного кодексу України, земельні
ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної
власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів
державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних
ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету
Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих
державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх
повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки
комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у
постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які
вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної
ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Судом встановлено, що ні Міністерством оборони України,
ні позивачем, за яким обліковується зазначена земельна ділянка, згоду на її
вилучення відповідачу не надавалось, що свідчить про її незаконне вилучення та
порушення прав позивача на належне користування земельною ділянкою, у звязку з
чим, суд вважає, що рішення виконавчого комітету Котовської міської ради «Про
дозвіл на тимчасове розміщення на території котельної №8 міні заводу по
виробництву асфальтобетону»№245 від 29.07.2010р є незаконним та таким, що
підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного
судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72
цього Кодексу.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є
у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх
безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази
не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність,
допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і
взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.69 КАС України, доказами в
адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд
встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і
заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають
значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності,
відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені у
судовому засіданні факти, чинне законодаство України, матеріали справи та
надані суду докази, суд дійшов висновку, що викладені позовні вимоги є
обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,86,94,122,158-163,167
КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Військового прокурора Одеського
гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України,
Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до виконавчого комітету
Котовської міської ради за участю третьої особи, що не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою
відповідальністю «Рембудзвязок», - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого
комітету Котовської міської ради «Про дозвіл на тимчасове розміщення на
території котельної №8 міні заводу по виробництву асфальтобетону» №245 від
29.07.2010р.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського
апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та
строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки,
встановлені ст. 254 КАС України.
Cуддя: Г.П.Самойлюк
09 вересня 2011 року
| 
