Депутат Котовської міськради від Партії регіонів Войцеховська Наталія Альгердасівна подала судовий позов за образу честі, гідності та ділової репутації на журналіста Сергія Левитаненка. Вже відбулися три судові засідання. Друге було перенесене у зв’язку з тим, що Войцеховська надала речові докази, котрі начебто викривали та доводили вину Левитаненка, які не влаштували ані суд, ані відповідача, бо вони мали вигляд відвертих фальшивок. Ось подивимося: 
На цьому документі, який, за словами Войцеховської Н.А., їй видав начальник Котовського райвідділку міліції пан Граненко М.М., існує маса невідповідностей, а саме: 1. На ньому немає вихідного номеру, значить він не був зареєстрований у канцелярії чи деінде у міліції. 2. На ньому не проставлена дата, значить він не дійсний. 3. На ньому немає підпису начальника Котовського райвідділку міліції полковника Граненка М.М, відповідно він не може бути поданий від його імені та вважатися написаним Граненком М.М. 4. На документі немає печатки, відповідно він не має офіційного статусу та юридичної сили. Коли відповідач та суд звернули на це увагу Войцеховської, вона заявила, що це є копія з оригіналу, а на оригіналі усі ці речі присутні. На питання Сергія Левитаненка, як і на якому приладі можна зробити таку копію, на якій не відбивається печатка, підпис, дата, вихідний номер з оригіналу пані Войцеховська не відповіла. Цей дивний чарівний прилад робить подібні копії з області фантастики або кримінального правопорушення, бо надавати суду сфальсифіковані речові докази є кримінальним правопорушенням. Суд зобов’язав громадянку Войцеховську принести на наступне засідання оригінал, і засідання суду було перенесено. Сергій Левитаненко звернувсь до міліції та Котовської прокуратури із заявами, у яких проінформував правоохоронні органи про свої підозри у скоєнні злочину громадянкою Войцеховською. На наступне судове засідання депутат Войцеховська принесла начебто оригінали, які були ще більш підозрілими, аніж попередні копії. Сергій Левитаненко звернув на це увагу суду. Суд погодився із клопотанням Левитаненка і направив від свого імені подання начальнику міліції Граненку М.М., аби правоохоронці роз’яснили ситуацію та провели розслідування. Засідання було знову перенесене. Також Сергій Левитаненко вдруге написав заяви до міліції та прокуратури про кримінальний злочин, бо вбачав такі ознаки фальсифікації документів та підробки речових доказів для суду: 1.Чому на оригіналі та копії, яку Войцеховська надала 24 вересня 2013 року, підписи лейтенанта Гаци І.А. різні? За допомогою якої копіювальної техніки можна робити копію, щоби на ній був відмінний від оригінала підпис? 2. Чому на копії, не відбилася позначка ручкою, яка є на оригіналі? 3. Чому на оригіналі велика літера "Н" вийшла скошеною у лівий бік, а на копії, яка була за словами Войцехівської зроблена з цього оригіналу, ця літера пряма і має зовсім інший вигляд? 4. Чому, як пояснює Войцехівська Н.А., їй був виданий лейтенантом Гацою І.А. документ із комп'ютера без підписів, печатки, вихідного номера, дати для ознайомлення на руки? Хіба державна установа, Котовський райвідділок міліції, має право видавати офіційні документи таким чином? 5. Чому на цьому, начебто виданому Войцеховській Н.А., документі роздрукованому з ком'пьтера є підпис лейтенанта Гаци І.А.? Як він опинився у комп'ютерному файлі? Бо зі слів Войцеховської у суді, зафіксованих на аудіозапис, їй лише надали комп'ютерну роздруківку без підписів та інших належних реквізитів. 6. 24 вересня 2013 року Войцеховська Н.А. у суді заявила, що вона має на руках оригінали документів, але чомусь надала непідписані копії. З чого тоді робилися ці копії, якщо вона вже мала на руках підписані оригінали? 7. Яким чином у неї на руках опинилася непідписана копія листа начальника Котовського райвідділку міліції Граненка М.М. до неї? Лейтенант Гаца не міг і не мав права видавати їй подібний документ. Ці та решту невідповідностей позивач Войцеховська у суді не змогла пояснити, тому журналіст Сергій Левитаненко був змушений звернутися до міліції та прокуратури із заявами про нові факти фальсифікування речових доказів. Ось ці документи: 
На суді Войцеховська пояснила, що старший лейтенант Гаца їй видав документ, який знаходився в опрацюванні, і був ще не готовий, що на погляд автора, абсолютно неможливо. Жодна держустанова не видасть такого документа, тим більше для подання його у суд в якості речового доказу. А начальник міліції їй надав відповідь без усіх належних реквізитів, без підпису, печатки, вихідного номеру, навіть дати. Сам полковник Граненко М.М. у приватній розмові і депутатом Котовської міськради Гінкулом Сергієм Юрійовичем заперечив, що він коли-небудь бачив, чи тримав у руках цей документ. Та реакції ані міліції, ані прокуратури на заяви Сергія Левитаненка немає. Як немає реакції на його заяву, зроблену більше місяця тому, про те, що невідомі особи надсилають у держустанови підробні листи від його імені із провокаційним змістом. У Котовську діє зграя аферистів та шахраїв, а міліції це байдуже. Нагадаємо, що депутат від партії Регіонів Войцеховська Н.А. подала позов у суд на журналіста Сергія Левитаненка за образу честі, гідності та ділової репутації, та обґрунтувала свій позов тим, що Сергій Левитаненко написав на неї заяву в міліцію, що вона погрожувала йому вбивством, і цим наніс їй велику шкоду, яку вона оцінила у 30 тисяч гривень. Якби вона дочекалася завершення слідства та рішення суду, і суд прийшов до висновку, що вона, дійсно, не погрожувала журналісту, то тоді подібний позов був би доцільним зрозумілим та юридично коректним. А зараз його можна розглядати лише як тиск на слідство та свідків. Але ж вони виховані на принципі: своїм - усе, усім іншим - закон!  Автор: Сергей Левитаненко 
| 
