Двійка з мінусом. Влада Одещини провалила залік з доступу до інформації
 Минуло півроку, як набрав чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації». Він передбачає, що будь-яка інформація, яка знаходиться у суб’єктів владних повноважень, на будь-яких носіях, є публічною і повинна бути доступною для громадян через механізми запиту на неї або через її оприлюднення органами влади. Закон мав зробити владу більш відкритою, зменшити корупцію шляхом посилення громадського контролю й одночасно сприяти підвищенню активності українців. Та українці, якщо вірити офіційним даним, в органи влади із запитами майже не звертаються, а якщо й звертаються, то на свої поодинокі запити адекватні відповіді отримують рідко. На дієздатність цей закон перевірили громадські діячі, і що з того вийшло — розповіли, нещодавно журналістам на прес-конференції.
За словами представника «Демократичного альянсу» та голови комісії з питань моніторингу виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» громадської ради при Одеській ОДА Олексія Чорного, законом передбачено п’ять головних механізмів отримання інформації, яка знаходиться у влади. Це запити на інформацію, організація приміщень для роботи з документами, оприлюднення рішень влади та їх проектів, відкритість засідань колегіальних органів влади і створення системи обліку публічної інформації. Якщо за виконання кожного механізму нараховувати один бал, то органи влади Одеси та області ледь заслуговують на двійку з мінусом.
Чому ж Одещина отримує таку низьку оцінку? «Коли ми надіслали запити в усі міста області, в тридцяти відсотках випадків не отримали відповіді взагалі. Що ж стосується тих, хто зреагував на запити, половина відповідей — звичайні відписки», — розповів Олексій Чорний. Отже, за роботу такого механізму отримання інформації, як запит, експерти з великою «натяжкою» поставили владі нашого краю півбала.
Щодо приміщень, де громадяни могли б ознайомитися з потрібною їм інформацією, таких в області одиниці, причому невідомо, наскільки вони реальні. Цілком імовірно, що існують тільки у звітах чиновників. За ці одиниці область отримала ще півбала. Знову з великою «натяжкою».
З оприлюдненням рішень влади та їх проектів теж не все в порядку. Як відомо, оприлюднюватися вони повинні за 20 календарних днів, причому в повному обсязі. На практиці ж майже вся область вивішує інформацію із запізненням, навіть обласна рада, яка мала б бути взірцем, не завжди виконує цю норму. «Були випадки, коли інформація оприлюднювалася за десять днів, за три дні тощо. Було й так, що проекти рішень роздавалися безпосередньо в сесійній залі перед голосуванням, що можна вважати грубим порушенням закону. Щодо останніх двох сесій Одеської міської ради, то проекти рішень оприлюднюються за двадцять днів, але не в повному обсязі, тобто без додатків», — зазначив Олексій Чорний. Так, на офіційному сайті міста Одеси є інформація, що 22 листопада на сесії обговорюватиметься проект генплану міста, а от додатків, завдяки яким можна було б провести експертну оцінку, на сайті нема. Навіть у депутатів нема цієї інформації, тож як вони прийматимуть рішення — вже зрозуміло. Оскільки інформація все ж публікується, за виконання цього пункту експерти поставили півбала.
Стосовно відкритості засідань колегіальних органів влади, то вони самі мають прописати механізми виконання цієї норми закону. На жаль, у більшості випадків органи влади так і не вирішили, яким чином люди можуть потрапити на їх засідання, тож норма не працює. Всі ми добре пам’ятаємо, як не те що пересічний громадянин, а й журналісти та навіть депутати не могли потрапити на засідання Одеського міськвиконкому. Оскільки громадяни, як і півроку тому, на засідання колегіальних органів влади не ходять, за роботу цього механізму отримання інформації Одещина балів не отримує.
Про останній механізм отримання інформації, а саме про створення системи обліку публічної інформації і говорити нема що. Такої системи у нас просто не існує, тож знову нуль. «Виходить, що минуло півроку, як закон вступив в силу, і дуже хотілося б сказати якісь приємні слова. Але доводиться говорити про те, що місцева влада не виконує більшість норм закону. З п’яти балів, які можна нарахувати за реалізацію основних механізмів закону, вона ледь набирає півтора», — підсумував Олексій Чорний.
А ось як Олексій Чорний прокоментував скарги чиновників на перевантаження, зумовлене дією закону «Про доступ до публічної інформації»: «Ці скарги абсолютно не виправдані і пояснюються або невмінням працювати, або відсутністю бажання працювати. В деяких райдержадміністраціях досі не отримано жодного запиту на інформацію. В Одеській облдержадміністрації станом на жовтень було надіслано лише 19 відповідей на запити. Тобто по одній відповіді на тиждень». Якщо такий темп роботи паралізує цілі відділи адміністрацій, як про це заявляють деякі чиновники, то, мабуть, є сенс перевірити кваліфікацію тих чиновників.
«Півроку тому, коли закон вступив в силу, ми надіслали перші запити на інформацію до голів усіх міст Одеської області, щоб отримати копії генеральних планів міст, а також рішення щодо бюджетів та тарифів на утримання прибудинкових територій. З результатами ви щойно ознайомилися: загалом вони невтішні. Чи відбуваються зміни в механізмах реалізації права на інформацію? Щоб відповісти на це питання, ми зараз ініціюємо другий етап моніторингу, який вже включатиме питання, власне, щодо того, як місцеві органи влади реалізовують права громадян, передбачені законом. Зокрема, нас цікавить, чи надана можливість громадянам відвідувати колегіальні органи, яким чином оприлюднюються нормативно-правові акти, яка вартість копіювання або друку документів для запитувачів тощо», — розповів голова Одеського обласного осередку громадської організації «Демократичний альянс» Кирило Філімонов.
Отож найближчим часом «Демократичний альянс» та відповідна комісія громадської ради при ОДА відправлять запити у всі міські та районні ради області, а також у всі районні державні адміністрації з проханням повідомити, яким чином у цих органах влади реалізуються механізми, прописані в Законі України «Про доступ до публічної інформації». Запити надсилатимуть на електронні скриньки відділів, відповідальних за доступ. Таким чином заодно перевірять, чи відкриває хтось взагалі ці скриньки, а чи вони зазначені на сайтах органів влади для проформи. Спеціально для тих, хто на електронні листи не відповість, запити надішлють повторно, але вже на папері і в конвертах. Про результати цієї перевірки стане відомо ближче до нового року, оскільки, впевнені громадські діячі, з відповідями на запити органи влади, як завжди, тягнутимуть до останнього.
Людмила ІВАЩЕНКО
Інформація з сайту газети «Чорноморські новини» http://www.chornomorka.com
|
