Так, всі бачать, що розгоронулося на Сході нашої держави, а тому, поважаючи свою країну, більшість бажає спокою та єдності. Саме тому слід поговорити про місцеві інтереси та порядок їх задоволення. Перше, що я хотів зразу ж відвернути - це мовне питання - його немає. Партія регіонів його дуже корисно виключно для себе агитувала, але сьогодні і вона вже стала майже історією. Я людина російськомовна, але мені це не заважає спілкуватися із студентами українською мовою, а в "мятежном" Маріуполі мене взагалі примушували читати лекції російською мовою. А ось інше питання, питання самореалізації регіонів - є найактуальнішім сьогодні.
Так, навіть європейський досвід, і це важливо відзначити, культивує місцеву правосвідомість, тобто ми даємо державі лише на те, що ми вважаємо потрібним (ну наприклад, на оборону, хоча там з цим простіше, на відміну від того , що показує наш "старшой брат"), на фінансування загальнодержавних установ тощо.
І, так, ми працюємо (учені-правознавці) для того, щоб покращити ситуацію у напрямку надання реальних важелів для функціонування місцевого самоврядування, інша справа як ці важелі будуть використовувати місцеві князьки???
А ось тепер я поясню навіщо юридичне оформлення порядку делегування владних повноважень.
Основним завданням Закону України „Про виконання делегованих повноважень органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади” має стати законодавче визначення юридичного механізму передачі окремих державно-владних повноважень органам місцевого самоврядування та створення нормативних умов для забезпечення виконання делегованих повноважень у сфері місцевого самоврядування, встановленні демократичних і прозорих процедур контролю за здійсненням делегованих повноважень, чітке закріплення підстав для делегування, що має знайти своє відображення в наступних основних положеннях законопроекту:
– визначенні правових підстав делегування державно-владних повноважень на муніципальний рівень;
– формуванні законодавчих умов здійснення делегування повноважень органів державної влади органам місцевого самоврядування, розмежування сфер публічно-владного впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
– закріпленні основних засад (принципів) делегування державно-владних повноважень;
– характеристиці державно-владних повноважень, які можуть делегуватися на рівень здійснення місцевого самоврядування з урахуванням державних і місцевих потреб, визначення їх складу;
– закріпленні змісту делегування державно-владних повноважень, та його основних ознак;
– визначенні кола суб’єктів, що мають право на делегування повноважень та можливих юридичних наслідків делегування повноважень;
– остаточне визначення особливостей порядку передачі делегованих повноважень різними суб’єктами та за різними правовими підставами;
– забезпеченні реальної здатності органів місцевого самоврядування здійснювати надані їм повноваження за умов державної підтримки різного характеру та можливості відмовитися від їх виконання у випадках відсутності такої забезпеченості;
– удосконалення матеріально-фінансової забезпеченості делегованих повноважень та їх соціально-економічної обґрунтованості;
– чіткому встановленні підстав та умов юридичної відповідальності у сфері правовідносин, що виникають з приводу делегування повноважень та їх здійснення;
– порядок набрання чинності актів, які були прийнятті на виконання делегованих повноважень;
– закріпленні порядку здійснення контрольної діяльності щодо виконання делегованих повноважень.
Що це дасть громадянам, в контексті захисту їх прав:
Існуюча законодавча база для здійснення адміністративного судочинства в Україні, спрямована на вирішення загальних питань судового захисту прав і свобод суб’єктів публічно-правових відносин, але при цьому не приділяє уваги особливостям забезпечення правопорядку у взаємовідносинах між представниками держави та адміністративно-територіальних одиниць, шляхом вирішення відповідних специфічних спорів публічно-владного характеру.
Запропонований проект передбачатиме вирішення головної проблеми становлення адміністративної юстиції та розвитку місцевого самоврядування в Україні – створення законодавчих умов для ефективного судового захисту прав і інтересів місцевого самоврядування у взаємовідносинах із представниками держави, особливо в особі органів виконавчої влади та їхніх посадових осіб.
Значною мірою реалізація цих фундаментальних конституційних положень залежить від ефективно функціонуючого адміністративного судочинства, адже саме в його рамках повинен відбуватися повноцінний захист місцевого самоврядування, як провідного елементу демократичного устрою в нашій державі. На цьому рівні організації влади постійно відбувається узгодження загальнодержавних публічно-владних інтересів та інтересів територіальних громад, які можуть суперечити одні іншим, не кажучи про задоволення місцевих публічних інтересів органами та посадовими особами місцевого самоврядування, що може дуже часто викликати спори правового характеру, які, відповідно, повинні вирішуватися за допомоги специфічних судових інструментів, зокрема, тими що використовують в арсеналі адміністративних судів.
Розробка проекту цього Закону, разом із удосконалення законодавства про відповідальність у сфері місцевого самоврядування, прийняттям окремого законодавчого акта про порядок делегування владних повноважень, має стратегічне значення у створенні дієвого юридичного механізму вирішення публічно-правових спорів компетенційного характеру, а також спорів, які виникають із адміністративних договорів, в тому числі, які укладаються на виконання делегованих повноважень.
Основна концептуальна ідея законопроекту „Про внесення змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України у частині урегулювання особливостей розгляду справ за участю органів місцевого самоврядування” обумовлена, по-перше, затвердженням в Україні місцевого самоврядування у якості окремого елементу конституційного ладу, який повинен бути забезпечений усіма можливими правовими засобами, включаючи адміністративно-судові. По-друге, реформуванням в Україні системи публічної влади (адміністративна реформа та реформа місцевої влади), які передбачають широке використання засобів гарантування самостійності місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення. По-третє, реформуванням судової системи, яка б відповідала Європейським стандартам правосуддя та юрисдикційно охоплювала б усі правовідносини у державі, як того вимагає Конституція України (ст. 124). Тому прийняття розробленого законопроекту парламентом сприяло б процесу удосконаленню гарантій судового захисту місцевому самоврядуванні та всебічного розгляду публічно-правових спорів, які виникають у цій сфері.
Місце Закону України „Про внесення змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України у частині урегулювання особливостей розгляду справ за участю органів місцевого самоврядування”, за умовою його прийняття, у системі чинного законодавства України. Ідея проекту Закону України „Про внесення змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України у частині урегулювання особливостей розгляду справ за участю органів місцевого самоврядування” обумовлюється прагненням урегулювати як можна більше аспектів гарантування місцевого самоврядування в Україні, забезпечити судовий захист права людини і громадянина на участь у місцевому самоврядуванні. Компетенція адміністративних судів передбачає наявність у них прав щодо вирішення різноманітних публічно-правових спорів, в тому числі за участю органів місцевого самоврядування, однак дані повноваження адміністративних судів залишилися без їхнього належного процесуального забезпечення, що і пропонується виправити за допомоги даного Законопроекту. Отже, даний Закон повинен зайняти чільне місце в законодавстві України, яке не тільки закріплює та удосконалює гарантії місцевого самоврядування в Україні, але й встановлює судово-процесуальні засоби впливу на специфічні конфліктні правовідносини, які можуть виникати у сфері місцевого самоврядування, а також порядок їх застосування.
У зв’язку з прийняттям Закону України „Про гарантії права громадян на участь у місцевому самоврядуванні” можна очікувати наступні юридичні, політичні, соціально-економічні, психологічні та інші наслідки його застосування:
- територіальні громади отримають реальну можливість забезпечення повноцінного судового захисту від порушень їх прав як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку органів виконавчої влади; органи місцевого самоврядування отримають удосконалений механізм судового представництва територіальних громад в адміністративному судочинстві; звернення до адміністративного суду задля забезпечення судового захисту прав та інтересів місцевого самоврядування повинно стати нормою життя та відповідати принципу доступності; удосконалення процедури вирішення конфліктів між місцевою публічною владою та державною владою, що стимулюватиме розвиток різноманітних форм гарантування місцевого самоврядування в Україні та підвищення рівня правової культури здійснення публічної влади на місцях.
| 
