Сергій Яровий
ЖІНКИ ВЕСНОЮ
Весна нарешті знову повернулась, І весело струмочки задзюрчали. Природа сонцем всім нам посміхнулась, Весняні пісні пташки заспівали.
Летить весна, несеться по долинам, Все навкруги наповнює життям, Дитячим сміхом, криком журавлиним І до зими немає вороття.
Як перші проліски під променями сонця, Немов фіалки розцвітають всі жінки, І серенади заспівали під віконцем Амуром вражені чоловіки.
Як без повітря, ми не можем без кохання, Нам без жінок не обійтись, як без води, Без ласки їхньої, без пристрасті, бажання, Бо ми у них закохані шалено, назавжди.
|