 5 серпня 2012 року пішла з життя прекрасна людина, гордість
нашого міста, ветеран Великої Вітчизняної війни, старійшина Котовського
козацького полку Міжнародної Асоціації «КОЗАЦТВО» ПАВЛОВСЬКИЙ Анатолій
Іванович.
Все своє життя Анатолій Іванович присвятив служінню людям,
військово-патріотичному і культурному вихованню підростаючого покоління,
творчій музичній діяльності.
Народився Анатолій Іванович 1 червня 1926 року у смт.
Фрунзівка Одеської області. Коли Анатолію Івановичу виповнилося 15 років,
почалася Велика Вітчизняна війна. Вік не дозволяв йому стати на захист
Батьківщини разом із дорослими, але цією мрією Анатолій Іванович жив щодня,
щохвилини.
І ось у квітні 1944 року Анатолій Іванович іде на фронт.
Свій бойовий шлях він пройшов з квітня 1944 року по травень 1945 року. Воював у
складі 88 гвардійської стрілецької дивізії 28 гвардійського корпусу 8
гвардійської армії 1 Білоруського фронту. Приймав участь у боях з визволення
Білорусі, Варшави, штурмі Берліна.
Нагороджений Орденами: „За мужність”, „Вітчизняної війни”
ІІ ст., медалями: „За бойові заслуги”, „За відвагу”, „За визволення Білорусії”,
„За визволення Варшави”, „За взяття Берліну”, „За перемогу над Германією”,
багатьма іншими медалями і відзнаками.
Після війни Анатолій Іванович закінчив Кишинівське
музичне училище і продовжив службу у Збройних Силах як військовий музикант.
Багато років прослужив на посаді начальника військового оркестру у Котовському
гарнізоні. Разом з дружиною виховали двох прекрасних дітей, сина і доньку, які
за прикладом свого батька присвятили своє життя військовій службі у Збройних
Силах та у Прикордонних військах. Один з онуків Анатолія Івановича за прикладом
діда став військовим музикантом та у складі військового музичного колективу
неодноразово приймав участь міжнародних фестивалях військових оркестрів країн
Європи.
Анатолій Іванович був надзвичайно доброзичливою,
привітною і порядною людиною. Постійно приділяв увагу патріотичному вихованню
підростаючого покоління, не шкодуючи на це своїх сил і часу. Протягом багатьох
років він зі своїми друзями-фронтовиками був бажаним гостем уроків мужності
загальноосвітніх шкіл і професійних навчальних закладів міста Котовська і
Котовського району.
Творча діяльність Анатолія Івановича заслуговує на
особливу увагу. Адже він залишив після себе велику незабутню музичну спадщину. Анатолій
Іванович написав велику кількість музичних творів, є автором безлічі оранжировок
і партитур для військового оркестру. У творчому союзі з поетом Олександром
Коремблітом написав пісню «Прикордонні війська України», з якою став переможцем
всеукраїнського фестивалю «Смарагдова Ліра», а пісня стала офіційним Гімном
Державної прикордонної служби України. Анатолій Іванович був незмінним
учасником і лауреатом багатьох пісенних фестивалів військово-патріотичної пісні
«Время выбрало нас» та інших.
Вже у похилому віці Анатолій Іванович прийшов на загальні
збори Котовського козацького полку Міжнародної Асоціації «КОЗАЦТВО» і виявив
бажання вступити до братства козаків. Козаки полку одностайно проголосували за
прийняття його до своїх лав. Анатолій Іванович пройшов ритуал посвяти у козаки
і був обраний до складу Ради старійших козацького полку. Всі наступні роки Анатолій
Іванович значну увагу приділяв поширенню серед людей ідеалів козацької звитяги,
патріотизму, зміцненню зв’язків молоді з старшим поколінням, ветеранськими
організаціями.
Протягом останніх років життя активно співпрацював з
Ансамблем військово-патріотичної пісні «ШАНС», виїзджав з ансамблем на численні
концерти для жителів сіл Котовського району. Одним з останніх творів Анатолія
Івановича стала написана ним музика до Гімну Котовського козацького полку.
У повсякденному житті Анатолій Іванович залишив світлі спогади
виключно доброї, безкорисливої людини, вірного і надійного друга, на якого завжди
можна було покластися й бути впевненим, що він ніколи не підведе і доведе почату
справу до кінця.
У нашій пам’яті назавжди залишаться його безмежно щедре серце,
життєвий оптимізм, відкрита і добра душа, широка сяюча посмішка.
Від імені всіх побратимів-козаків, друзів, співслужбовців,
сусідів висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким Анатолія Івановича і побажання
міцності духу, терпіння і довголіття.
Від імені Міжнародної Асоціації «КОЗАЦТВО»
полковник УК С.А. ЯРОВИЙ
| 
