Дорогі браття-козаки!
Шановні котовчани!
Щороку наприкінці
листопада ми вшановуємо пам'ять загиблих від страшних голодоморів, які забрали
життя мільйонів людей. Небачена трагедія світового масштабу завдала непоправних
втрат Україні.
Сьогодні, у цей скорботний
день, ми згадуємо мільйони наших земляків, яких було приречено на голодну
смерть лише за те, що вони були українцями.
Голодомор 1932-33 років
– страшний злочин сталінського режиму проти нашого народу, одна з найбільших
трагедій ХХ сторіччя. Намагаючись зламати одвічне прагнення українців до
свободи, радянське керівництво обрало найжахливіший спосіб покарання – страту
штучним голодом. Як чума, прокотилися по всій Україні спеціальні бригади з
конфіскації продовольства – "червоні валки", залишаючи за собою
страждання, відчай і смерть.
Експертизою
встановлено, що внаслідок Голодомору Україна втратила майже 4 млн. померлими та
більше 6 млн. ненародженими. Безжальна рука голоду торкнулася практично кожного
села, кожної родини. Надто високу ціну заплатив наш народ за прагнення бути
господарем на власній землі. Ще й до сьогодні спогад про страшний голод в
Україні – це незагоєна рана, невичерпаний біль, непрощений злочин.
Навіть сьогодні
трагедію 1932 - 1933 років важко осмислити. То був справжній
Армагедон, коли люди од голоду втрачали людське.
Наш обов’язок –
захистити світлу пам’ять про всіх наших братів і сестер, яких тоталітарний
режим прирік на голодну смерть.
Прошу вас сьогодні
увечері запалити жалобну свічку у вікні своєї оселі як символ пам’яті та
скорботи.
Просимо Господа у
своєму Царстві піклуватися про душі мільйонів невинно убієнних українців. Нехай
спомин про них згуртує нас, додасть любові до ближнього та до рідної країни.
Від
імені Міжнародної Асоціації «КОЗАЦТВО»
полковник УК С.А. ЯРОВИЙ
|